Ми повинні не лише забезпечувати наших дітей здоровою їжею, а й виховувати звичку правильного харчування, – Сергій Шкарлет
Перша леді Олена Зеленська взяла участь у робочій нараді на тему: «Реформа шкільного харчування: пріоритетні напрямки розвитку в умовах війни та повоєнного відновлення України». Мета зустрічі – обговорити напрацювання нещодавньої стратегічної сесії та наступних етапів реформи, зокрема презентація проєкту стратегії реформування системи шкільного харчування на 2023-2027 роки й розгляд пріоритетних проєктів на цей рік.
У заході взяли участь: Надзвичайний і Повноважний Посол Швейцарської Конфедерації в Україні Клод Вільд, голова Представництва ЮНІСЕФ в Україні Мурат Шахін, перший віцепрем'єр-міністр – міністр економіки України Юлія Свириденко, віцепрем'єр-міністр з відновлення України – міністр розвитку громад, територій та інфраструктури Олександр Кубраков, міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко, міністр аграрної політики та продовольства Микола Сольський, міністр освіти і науки Сергій Шкарлет, голова Антимонопольного комітету України Ольга Піщанська, представники Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України, Держпродспоживслужби, АМКУ, ДП «Прозорро», швейцарсько-українського проєкту DECIDE.
«Війна не має бути виправданням. Адже попри війну діти вчаться, педагоги працюють – інколи в екстремальних умовах. Це окрема форма героїзму. Тому й реформі час повертатися, щоб підтримати освітній фронт. До того ж ми доклали надто багато зусиль у минулому, щоб зараз не довести справу до кінця», – зазначила дружина Президента.
Стратегія реформування системи шкільного харчування на 2023-2027 роки, яку обговорили учасники, передбачає п’ять основних напрямів:
• розвиток кадрового потенціалу;
• відновлення та модернізація харчоблоків закладів освіти;
• фінансова підтримка територіальних громад у забезпеченні харчуванням учнів/вихованців закладів освіти;
• здорове харчування у закладах освіти (впровадження нових норм та меню);
• промоція культури здорового харчування під час війни.
На зустрічі було представлено аналіз впливу повномасштабної збройної агресії на систему шкільного харчування. За даними ДНУ «Інститут освітньої аналітики», у 2022/2023 навчальному році працюють 12 тис. 926 закладів загальної середньої освіти. З них у 8 тис. 726 (67,5%), функціонують харчоблоки. В опитуванні взяли участь майже 8 тис. шкіл (61%). З них у 301 закладі внаслідок воєнних дій пошкоджено або зруйновано приміщення харчоблоку; 232 заклади втратили обладнання через воєнні дії та/або окупацію.
Серед найбільших проблем закладів освіти – застарілість або недостатня кількість обладнання, посуду й меблів, повітряні тривоги та вимкнення електроенергії, брак приміщень і гостра потреба в ремонтних роботах, недостатнє фінансування, зокрема для виконання норм харчування, а також неможливість організувати харчування в умовах воєнного стану.
«Нині майже 9 тисяч шкіл продовжують освітній процес в очному та змішаному форматах, а отже, повинні не лише забезпечувати наших дітей здоровою їжею, а й виховувати звичку правильного харчування. Ми намагаємося адаптувати меню та технологічні процеси приготування їжі у школах до викликів воєнного часу. Попри військову агресію РФ триває активний розвиток кадрового потенціалу, реалізуються програми навчання та тренінги для кухарів. Відбувається активне наповнення й розвиток порталу «ЗнаЇмо». Заплановано запуск фабрики-кухні в Бучі. Ми не стоїмо на місці й постійно працюємо для забезпечення гарного, а головне – здорового та безпечного майбутнього наших дітей», – сказав під час виступу Сергій Шкарлет.
У результаті аналізу та обговорень команда реформи шкільного харчування сформулювала таку візію на 2027 рік: різноманітне, збалансоване та якісне харчування в закладах освіти; врахування потреб у харчуванні незахищених верств населення (родини учнів, внутрішньо переміщені особи тощо та формування у суспільстві розуміння залежності здоров’я і психологічного стану від якісного харчування.
Визначено чотири основні стратегічні мети:
1. Замовники мають отримати достатньо фінансового ресурсу для закупівель та здійснювати їх просто й ефективно.
2. У відновлених і модернізованих харчоблоках закладів освіти мають використовувати новітні технологічні процеси, поліпшувати показники енергоефективності, дотримуватися вимог системи НАССР.
3. Органи управління освітою в територіальних громадах і заклади освіти мають сформувати достатній штат кваліфікованих працівників, які організують якісне та безпечне харчування й сприяють формуванню в учнів здорових харчових звичок.
4. Українці мають прийти до свідомого вибору здорового харчування.
У межах розвитку кадрового потенціалу у 2022 році реалізовано ініціативу щодо навчання тренерів для підвищення кваліфікації кухарів шкільних їдалень. 87 працівників профтехосвіти взяли участь у проєкті щодо підготовки тренерів, які в майбутньому зможуть проводити підвищення кваліфікації кухарів шкільних їдалень. У результаті було розроблено освітню програму підвищення кваліфікації для тренерів з реформи шкільного харчування.
Цьогоріч розпочато проєкт «Кулінарні хаби» зі створення трьох осередків для підвищення кваліфікації й розвитку кухарів шкільних їдалень на базі закладів професійної освіти у Полтавській, Тернопільській та Сумській областях; організовується навчання 60 тренерів (майстрів виробничого навчання) для проведення курсів підвищення кваліфікації кухарів шкільних їдалень у пілотних регіонах та розробляється комплекс навчальних і методичних матеріалів для працівників харчоблоків. Партнерами проєкту є Національна асоціація громадського харчування, команда CultFood на чолі з Євгеном Клопотенком, МОН, Посольство Швейцарії.
У планах – масштабувати кулінарні хаби Україні, навчити понад 500 тренерів (майстрів виробничого навчання), оновити комплекс навчальних і методичних матеріалів для працівників харчоблоків, педагогічних працівників за професією «кухар», «кухар шкільного харчування». У закладах освіти мають працювати мотивовані та професійні медики, дієтологи, працівники харчоблоків.
Дружина Президента подякувала учасникам зустрічі та відзначила, що цьогоріч над реформою шкільного харчування треба працювати вдвічі активніше, щоб компенсувати вкрадений війною рік.
«За цей рік ми навчилися більше турбуватися одне про одного й брати ще більше відповідальності за тих, хто поряд. Чудово, якщо саме заклади освіти стануть – і вже стають – осередками й прикладом такої турботи», – підсумувала Олена Зеленська.
